До уваги академічної спільноти!

Інституційний репозитарій CRUST – онлайн архів (електронна база даних), в якому накопичуються, зберігаються, систематизуються та надаються у відкритому доступі академічні тексти, створені авторами, що є членами спільноти Українського державного університету науки і технологій
(e-mail: [email protected])

Академічний текст – авторський твір наукового, науково-технічного та навчального характеру.

До CRUST включено в електронній формі такі види академічних текстів:

– дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати дисертацій;

– кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти;

– статті у наукових виданнях, у тому числі всі статті, на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь;

– монографії, у тому числі ті, на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь;

– наукові видання;

– охоронні документи;

– підручники, навчальні посібники та інші науково- та навчально-методичні праці.

Звертаємо увагу, що:

- розміщення Вашої статті в онлайн-архіві – чудовий спосіб зробити Ваші дослідження доступними та підвищити цитованість;

- існують різні версії статті (знання про які дозволять Вам легше дотримуватися положень про авторські права видавців щодо публікації в Інтернеті / репозитарії):

• Препринт (Pre-print)– це оригінальний рукопис автора (або авторський рукопис), представлений в журнал. Він не рецензувався, не редагувався, не форматувався з номерами сторінок та не був відзначений журналом як прийнятий;
• Постпринт (Post-print) – стаття, що пройшла рецензування та відповідним чином відредагована. Також відомий як прийнятий авторський рукопис;
• Остаточна версія видавця (Publishers' final version) – стаття, яка була рецензована, відредагована, вичитана, розбита на сторінки та повністю відформатована для публікації.

Академічні публікації авторів Українського державного університету науки і технологій для розміщення в репозитарії  мають відповідати наступним правилам.

1. Автор надає у Бібліотеку ([email protected]) електронну версію роботи (розмір файлу не повинен перевищувати 512 МБ) у будь-якому форматі, але перевага надається форматам, що наведені нижче (див. таблицю).

2. Рекомендовані формати для розміщення в репозитарії (таблиця)

3. До публікацій додається окремий файл (doc, docx), в якому необхідно вказати такі дані:

• прізвище, ім'я та по-батькові автора (авторів) мовою оригіналу статті (з 2017 р. до репозитарію вноситься один варіант написання ПІБ); відомості про автора або авторів (кафедра, структурний підрозділ, посада, ORCID автора (авторів), контактні телефони, e-mail);
• назва роботи, анотація  та ключові слова українською та англійською мовами (обов'язково) або іншою мовою за бажанням автора;
• бібліографічний опис публікації, ідентифікатор DOI або (за відсутності DOI) посилання URL, якщо е-версія статті вже розміщена в інтернеті.

В репозитарії також розміщуються тези доповідей та матеріали конференцій, які мають обсяг не менш 3-х сторінок і список використаної літератури.

Згідно з рішенням адміністрації університету підручники, навчальні посібники, монографії та інші документи, створені викладачами та науковими співробітниками в рамках наукової діяльності кафедри (для використання в навчальному та науковому процесі) необхідно надати до бібліотеки в кількості не менше одного примірника друкованого видання, а також його електронну версію, підтверджену авторським договором, для розміщення в репозитарії (див. посилання у вкладці «Викладачам» на сайті НТБ https://library.ust.edu.ua/uk/page/teachers  «Авторський договір на передачу невиняткових прав на використання твору»).

Електронна версія документа надається в pdf-форматі та включає в себе: зображення обкладинки; титульний лист видання; повний текст (при наявності дозволу на розміщення в мережі Інтернет автора / всіх авторів, а також видавництва) або частина тексту (стаття, глава, розділ), якщо відкритий доступ до тексту обмежений; останній лист видання з вихідними даними. Якщо є обмеження доступу до документа, в репозитарії розміщуються 30 стор. публікації (обкладинка, титульний лист, зміст, дозволена частина тексту, список літератури). При відсутності е-версії документа потрібно надати дані про видання, де надруковано, а також посилання URL, якщо відомо, де розміщена ця е-версія.

Бібліографічний опис статті (приклад):

Оформляється згідно ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Сторчак І. М., Іванов O. П. Аналіз механізмів та ефективності спеціалізованих мов функціонального програмування. Наука та прогрес транспорту. 2019. № 6 (84). С. 117–129. DOI: 10.15802/stp2019/195581.

Автори: Сторчак, Ігор Миколайович, Іванов, Олександр Петрович

Ідентифікатор авторів ORCID:

І. Сторчак: ORCID 0000-0002-8434-9765; О. Іванов: ORCID 0000-0003-1259-6377

Назва статті:

Аналіз механізмів та ефективності спеціалізованих мов функціонального програмування

Analysis of Mechanismsand Efficiency of Specialized Languages of Functional Programming

Видавництво:

Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Анотація:

UK: Мета. Автори ставлять за мету встановити відмінності функціональних мов програмування, з`ясувати можливості найбільш популярних мов шляхом їх порівняння та аналізу. Для виявлення основних можливостей мов потрібно розглянути їх структури даних, а також сфери застосування. Виконати аналіз та порівняння прикладів із різних сфер використання мов за метриками складності текстів програм. Методика. Відібрано п’ять найпопулярніших спеціалізованих функціональних мов програмування: Erlang, Lisp, F#, Scala та Haskel. Для отримання інформації про можливості кожної мови вивчено їх структури даних, а також сфери застосування, проведено огляд офіційної документації. Експериментальну базу дослідження сформовано з текстів сучасних програмних систем, отриманих із відкритого джерела та підібраних за схожими напрямами застосування й однаковим обсягом тексту. Порівняльний аналіз прикладів програм виконано за метриками Холстеда, які розраховують за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення. Аналіз отриманих оцінок якості виконано графічним способом. Результати. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє отримати метрики Холстеда для вхідних текстів програм на таких мовах функціонального програмування, як Erlang, Lisp, F# та Scala. Складність синтаксису мови програмування Haskel не дозволила використати метрики для оцінки тексту, тому було проведено тільки огляд можливостей за документацією. За допомогою порівняльного аналізу показано відмінність мов та окреслено сфери їх використання. Виконано порівняння прикладів різного об’єму з таких сфер використання, як задачі системного програмування, робота з графікою, математичні розрахунки, системи штучного інтелекту, веб-програмування тощо. Наукова новизна. Автори вперше провели порівняльний аналіз спеціалізованих мов за допомогою метрик складності текстів, який дозволив встановити, що мова Lisp має найменший словник і довжину коду, текст на Scala має найбільш структурований вигляд, а F# та Erlang відзначаються зайвою багатослівністю. Практична значимість. Отримані висновки та виміри допоможуть під час вибору найбільш ефективної мови функціонального програмування для вирішення конкретних завдань з урахуванням відмінностей у сферах застосування. Розроблене програмне забезпечення дозволяє виконувати виміри для різних текстів програм під час розробки та супроводу складних програмних систем.

Ключові слова: показники використання локомотивів, зменшення розмірності даних, метод головних компонент, метод аналізу ієрархій, індекс процесу, система утримання локомотивів, індекси безпеки руху

EN: Purpose. The authors aim to determine the differences between functional programming languages, to identify the capabilities of the most popular languages by comparing and analyzing them. To identify the main features, it is necessary to consider their data structures, as well as the application scope. The authors also aim to analyze and compare examples from various fields of language application using metrics of the program texts complexity. Methodology. The five most popular specialized functional languages are selected: Erlang, Lisp, F#, Scala and Haskel. An overview of the official documentation was conducted to obtain information on the capabilities of each language; their data structures and the application scope were studied. The experimental research base is formed from texts of the existing open source software systems and matched by similar applications and equal volume of text. Comparative analysis of sample programs is performed using Halsted metrics, which are calculated using specially designed software. The analysis of the received quality assessments is done graphically. Findings. Software has been developed to obtain Halsted metrics for program input texts in functional programming languages such as Erlang, Lisp, F# and Scala. The complexity of the Haskel programming language syntax did not allow the use of metrics to evaluate the text, so only a documentation review was performed. Benchmarking shows the differences between languages and outlines their use. The examples of different volumes from such areas of application as system programming tasks, graphing, mathematical calculations, AI systems, web programming, etc. were compared. Originality. The authors first conducted a comparative analysis of specialized languages using text complexity metrics, which made it possible to establish that Lisp has the smallest vocabulary and code length, Scala text has the most structured form, and F# and Erlang are marked with extra verbosity. Practical value. The findings and measurements will help in selecting the most effective functional programming language for solving specific problems, taking into account differences in applications. The developed software allows making measurements for various program texts when developing and maintaining complex software systems.

Keywords: functional programming, Halstead metrics, language capabilities, language comparison, specialized functional languages, Erlang, Haskel, Lisp, F#, Scala

Бібліографічний опис частини видання (приклад):

Gabrinets V. O., Tytarenko I. V., Gnatiuk G. L. Substantiation of the Further Implementation of Heat Pump and Heat Storage Technology into the Energy of Industry and Utilities. Providing Energy-Saving Technologies: Technical, Ecological and Economic Aspects : collective monogr. / ed. L.V. Nakashydze. Dnipro, 2019. Pt. 3. P.53–60. ISBN 978-0-9988574-2-3.

З усіх питань звертатися до наукової бібліотеки, кім. 262 (тел. 1-86) або зв'язатися 
ел. поштою:  [email protected]