Шановні користувачі!

Сьогодні розповідаємо вам про унікальну

«Велику мапу України» Гійома Левассера де Боплана 

1650 року, якої не мали інші країни.

На тлі заперечення Кремлем української історії, ідентичності та державності велике значення нині для українців є те, що назва «Україна» була зафіксована на стародавніх картах, які, окрім географічного чи історичного документа, є ще й політичним документом. Серед таких карт особливе місце займає Спеціальна карта України французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана, видана в 1650 році. Вражає вже сам її розмір – це вісім великих аркушів! Оригінал цієї мапи зберігся в бібліотеці Ягеллонського університету в Кракові.

Гійом Левассер де Боплан жив у 17-му столітті і перебував на службі в польського короля, будуючи в Україні фортифікації і замки. Зокрема в Барі, Бродах, Кодацьку фортецю, замок в Підгірцях тощо. Служив він в Україні 17 років – із 1630 по 1647-й. Але увійшов Боплан в історію своїм «Описом України», а також картами – зокрема Генеральною картою (1648 та 1660) та величезного масштабу Спеціальною картою України(Delineatio specialis et accurate totius Ukrainae cum suis polatinatibus ac districtibus provinciique adiacentibus).

Боплан почав роботу над Великої картою України десь в 1637 році і збирав і обробляв інформацію для неї вісім років. В 1645 році він отримав від польського короля Владислава ІV Вази так званий «привілей» на друкування цієї карти. Вона має аж вісім (!) секцій розміром 53,5х40,5 сантиметрів кожна. Масштаб карти 1:450,000 – тобто в одному сантиметрі чотири з половиною кілометри. На карті позначені і міста, і села, і монастирі, і річки, озера, дороги, шляхи, ліси, болота… Тобто, Гійом Боплан провів колосальну роботу! Кожен примірник – унікальний Дійшла ця карта до наших часів і склеєна (тоді її розмір 216 на 73 сантиметри), або окремими аркушами. Через свої великі розміри Спеціальну карту також називають Великою картою України.

Існує три варіанти Спеціальної карти. Другий відрізняється від першого тим, що там на першому горішньому аркуші подані у вигляді врізки (заставки) Дніпровські пороги, проходження яких на човні вважалось козацьким хрещенням – тобто хтось ставав «справжнім козаком», коли проходив пороги. Третій варіант, виданий в 1651 році, на восьмому аркуші мав вже згадку про битву під Бересточком, що відбулася в кінці червня 1651 року. Та й навіть заголовок карти різний – одні примірники мають його на окремому аркуші величезними літерами – фактично додатковий великий дев’ятий аркуш. Інші примірники мають на горі карти прописану назву теж літерами значного розміру. «Орієнтація її на південь, бо це, очевидно, традиція арабської картографії, де південь був зверху показаний, бо в європейській традиції не було такої орієнтації», – сказав у інтерв’ю Радіо Свобода провідний науковий співробітник Інституту історії України Ростислав Сосса. Але південна орієнтація могла переслідувати й іншу ціль – так легше послуговуватись картою і вести бойові дії з противником, який перебуває на півдні. Кілька провідних експертів з карт Боплана вважали, що йому замовили цю Велику карту саме для ведення воєн.

Пізніше було вирішено, що Спеціальна карта потрібна, але не обов’язково для військових цілей, але, ймовірно, для поселень на півдні України. Справді, польський парламент, в якому засідала шляхта, не дозволив війну з Османської імперією в 1646 році, а в травні 1648 році помер і сам Владислав. Того року почалась війна українських козаків проти Польщі під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, а королем вже був Ян Казимир. То вже – і тут якийсь парадокс – після 1650 року (коли війна була в розпалі) по Спеціальній та Загальній картах України могли вестись і тогочасні бойові дії козацької війни. «Бопланові карти потрапили в Україну з практичних військових міркувань. У другій половині XVII ст., в період Руїни, з постійними воєнними кампаніями, без докладних («спеціальних») карт Боплана та його наслідувачів обійтися було важко», – писав в «Українській Бопланіані» відомий історик карт Ярослав Дашкевич.

Але Велика карта була, навіть засекречена – саме через свою докладність і точність, бо по ній можна було легко воювати. Ще Владислав IV заборонив несанкціоновану публікацію Великої карти на 15 років і встановив штраф за порушення цієї заборони в розмірі 500 угорських дукатів – чималенька сума в середині 17-го століття. Спеціальна карта стала раритетною вже у 18-му столітті. Володіти нею вважалося престижним – це була одна з найбільших мап того часу. Отже, рідкістю Велика мапа стала ще 300 років тому – її дарували навіть королям як надзвичайно цінну і престижну річ – скажімо, англійському короля Чарльзу ІІ цю мапу подарували голландці в другій половині 17-го століття. Цей примірник Спеціальної карти України зараз зберігається в Британському музеї. Карта залишалась джерелом і натхненням для картографів, які зображували українські землі, ще до кінця 18-го століття.

Спеціальна карта України відіграла свою історичну роль ще й тому, що фіксувала назву «Україна» стосовно українських земель. Політичне значення часу виходу – 1650 рік – це період козаччини Богдана Хмельницького, період становлення козацької держави. І тоді набуває значного поширення саме назва «Україна». А карта цю назву закріплювала. Ясна річ, що пропагувала назву «Україна» не лише Спеціальна карта, а насамперед також і «Опис України», книга Боплана, яка зазнала кілька видань, а також і Генеральна карта, яка також рідкісна, але не так, як Велика мапа. «Опис України», виданий багатьма мовами, а також численні карти були важливим аргументом для переконування, що Україна має право на існування як незалежна нація. Можливо, це не було наміром Боплана, але в підсумку саме це сталося.

Зараз немає в бібліотеках чи фондах в Україні жодного оригінального примірника Спеціальної карти. В світі залишалась дюжина цих Великих карт – в Польщі чотири примірники, в Вільнюсі, Дрездені, Парижі, Лондоні, шведській Упсалі, російському Санкт-Петербурзі. І стара копія (не оригінал!) цієї карти є в Москві. Ось і все, здається.

В Україні в 2000 році – так збіглося, що на нове тисячоліття, але і на рік 400-ї річниці Гійома Боплана – видали копію Спеціальної карти у Києві та Львові. Вона теж вже стала рідкісною, бо тираж порівняно невеликий.

Скорочено. За сайтом:https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-spetsialna-karta-boplana-nezhalezhnist/33090403.html