1010

Шановні користувачі!

Сьогодні пропонуємо вам огляд літератури з “книжкового розвалу”, тобто того, що прочитали наші відвідувачі нещодавно


До книги відомого прозаїка Василя Захарченко «Прибутні люди», «Білі вечори» та повість «...І настали жнива».

Роман «Прибутні люди», який написано на документальній основі, вперше в українській літературі ґрунтовно, масштабно, відкрито показує страхітливу трагедію українського народу ‑ голод 1947 року. На тлі цих апокаліптичних подій автор підкреслює людяність і шляхетність народу.

Твори відзначаються глибоким психологізмом, автор зображує своїх героїв у драматичних ситуаціях, коли найповніше виявляються людські характери.

Михайло Слабошпицький пише: «Василь Захарченко ‑ дуже український письменник. Ясна річ, це передовсім відчутно з сюжетів його творів. Ті сюжети ‑ особливо з останніх двох десятиліть ‑ сторінки випробувань саме нашого народу в несамовито тяжкому для нього XX столітті: голодомор, репресії, братовбивча громадянська війна, Друга світова війна, немилосердно тяжке повоєння... У Захарченка це не переказ подій, а трагічні людські долі в контексті минулого, відтворення історичного матеріалу в конкретній людській біографії, на екрані людської душі».

Про книжку "Ліна Костенко: Триста поезій"

Збірка віршів – книга, яку хочеться перечитувати знову і знову, адже світ поезії – такий таємничий, незвіданий і винятковий водночас! Ми можемо лише щиро дивуватися, коли з-під пера майстра з’являється цілий всесвіт, а рими сплітаються в надзвичайно витончене мереживо. Вірші про кохання, філософська лірика, поезії про любов до Батьківщини – твори на різний смак і тому мають багатьох поціновувачів. Особливо, коли мова заходить про творчість Ліни Костенко.

«Вірші про життя» - це точна характеристика доробку української поетеси, адже він такий різноплановий і багатожанровий! Як, утім, і саме наше життя. Вірші, поеми, романи у віршах – творчість Ліни Костенко вражає і, що цікаво, супроводжує нас із самого дитинства. Немає, здається, такої вікової категорії, до якої б не зверталася поетеса. Від дошкільнят до пенсіонерів – аудиторія Ліни Костенко дуже широка і дуже вдячна. Ми й досі віримо в Бузинового Пана, малюємо Кольорових Мишей та хвилюємося за долю Марусі Чурай. Напевно тому, що ці вірші – абсолютно щирі, позбавлені фальші, награності та казенщини. І саме за це вони увійшли до золотого фонду вітчизняної класики.

Свидницький А. П. Люборацькі : сімейна хроніка

У романі-хроніці «Люборацькі» український письменник Анатолій Свидницький (1834–1871) показав руйнування патріархальних традицій в середовищі духовенства України у 40–60-х роках XIX століття, розкрив разючу несумісність природних нахилів дитини і тодішньої системи навчання, покликаної муштрою витравлювати в дітей будь-яке почуття самоповаги та громадської ініціативи.

Осьмачка Т. Ротонда душогубців

Тодось Осьмачка (1895—1962) — видатний український письменник, поет, перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», людина трагічної долі. Йому судилося пережити арешти, ув'язнення в Бутирці, жахіття психіатричної лікарні, реалії емігрантського життя, виснажливу хворобу й вічний страх переслідування. У творі Т. Осьмачки «Ротонда душогубців» зображено глибокий трагізм долі українського народу напередодні великого голодомору 1932–33 років, подано художньо-психологічний аналіз організації цього штучного голодомору правлячою тоді тоталітарно-терористичною сталінською клікою. Роман «Ротонда душогубців» — це вражаюче жахливий літопис злочинного винищення українства в період примусової колективізації, нелюдських жорстокостей НКВС. Головний герой роману — Іван Брус — носій національної ідеї українського народу, а водночас і герой, якому немає місця в суспільстві тоталітарного режиму. У канві твору митець описує діяння українських інтелігентів-патріотів.

Агати Крісті. Свідок обвинувачення

Аґату Крісті знають у всьому світі як королеву детективу. Близько мільярда примірників її творів продано англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі 100 іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.

...До відомого адвоката звертається чоловік на ім’я Леонард Воул, якого звинувачують у вбивстві однієї літньої пані. Чоловік клянеться, що нікого не вбивав. Але стає відомо, що Леонардо мав гарні стосунки з загиблою, часто бував у неї вдома. За заповітом жінки Леонардо мав отримати майже все її майно. А це серйозний мотив для вбивства. Під час судового слухання дружина Воула раптово починає свідчити проти чоловіка… Але навіщо, якщо вона знає, що Воул невинний? («Свідок обвинувачення»).

Імант (Імантс) Зієдоніс - латвійський поет, кіносценарист. Також уславився як автор коротких прозових творів (епіфаній), перекладач і політичний діяч періоду руху Атмода. Один із організаторів Співочої революції, яка призвела до відновлення державної самостійності Латвії.

Епіфанії - це жанр, який ще дуже мало згадується в історії літератури, це маленькі імпульси, маленькі сполохи, світло яких особливо яскраво висвітлює деякі миті життя.

Шоу І. Багач, бідняк

Сюжет книги «Багач, бідняк» розкриває непередбачуваність та, водночас, закономірність чергування цих двох станів протягом життя...
Твір вийшов друком у далекому 1969 році, проте правдоподібність описаних персонажів не втратила своєї актуальності. Завдяки майстерності автора, читач може "зазирнути в душу" героїв, співпереживаючи чи навпаки, - адже кожен з них доволі неоднозначний.
Життєва драма родини німецьких емігрантів Джордахів розгортається в Америці початку ХХ століття. Перед нами - батько родини Аксель, розчарований у сімейному житті та ненависній роботі в пекарні; його дружина - сумлінна вихованка притулку при монастирі, яка вважає гріховним та огидним виконання подружнього обов'язку та і загалом усе, що пов'язане з цим; троє їхніх дітей - дисциплінований Рудольф, агресивний, але простодушний Томас та амбітна Гретхен... Як гадаєте, ким могли вирости діти в таких умовах? Саме про це і розповідає автор, час від часу акцентуючи увагу на психологічних проблемах героїв.

У цій праці професор Ліврага звертається до проблем нашого часу. Він аналізує зловживання владою, несправедливість, протиріччя того століття, і водночас закликає ввійти в ХХІ століття з більш незалежними поглядами. У творі “Пес Моассі” ми зустрічаємо критичний погляд у формі фантастичної розповіді. Головним героєм є пес, який отримавши тіло людини, але в душі залишившись собакою, дивиться з властивою йому простотою логіки на ірраціональні моменти людського суспільства.

Лис В. С. Діва Млинища

Таємнича Діва Млинища, що іноді являлася жителям невеличкого поліського села Загоряни, що мешкали на кутку понад річкою Мережкою, навіть своєю незримою присутністю берегла їх від найстрашнішого — зради своєї совісті. Бо великі війни, революції, круті повороти історії часто ставили їх перед вибором, від якого залежало — жити чи померти. А ще було кохання — жертовне і руйнівне, вірне і підступне, щире і надумане, красиве, як квітка, і темне, як осіння ніч — але кохання… Дивно переплетуться долі, розлетяться світами, аби на початку ХХІ століття зійтися у рідному селі — і знову летіти вільними птахами…
            Володимир Лис — володар численних відзнак конкурсу «Коронація слова», автор «Найкращого роману десятиріччя». 2016 року поповнив перелік творчих нагород титулом «Золотий письменник України».

Вдовиченко Г. Інші пів’яблука

«Пів'яблука. Інші пів'яблука» — історія жіночої дружби, що дозволить читачеві поглянути на звичні речі по-новому, оповідь про долі чотирьох подруг — таких різних, але однаково близьких. Одного разу вони знаходять незвичайний сувенір. Те, що спершу здавалося просто цікавою іграшкою, починає у дивовижний спосіб змінювати життя жінок, виконуючи найпотаємніші бажання кожної з них... Знахідка стане початком нових пригод, вона покаже, чого насправді бажають подруги. Хто зміг створити цей шедевр? І чому майстер Пінзель, найзагадковіший галицький скульптор XVIII століття, що далі помітніше впливає на тих, хто живе у XXI столітті? Дізнайтесь усі таємниці, прочитавши цю чудову книжку.

Вайлд О. Портрет Доріана Грея

Головний герой — юнак, наділений неймовірною красою. Усвідомлюючи, що одного дня його краса зблідне, Доріан побажав прикувати свою душу до картини зі своїм портретом, щоб картина старіла, а він залишався завжди молодим. Бажання Доріана здійснюється, що врешті приводить його до аморального життя. Відтоді жодної зморшки не з’явилось на його вічно юному обличчі, хоча він жив у пороці й розпусті, а портрет старів і вмирав. Але все має свою ціну... Оскар Вайлд (1854 — 1900) — видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст, критик. Яскрава знаменитість пізньої вікторіанської доби, «король життя», «принц парадоксів», як називали його сучасники. Його казки «Зоряний хлопчик», «Щасливий принц», оповідання «Кентервильський привид», роман «Портрет Доріана Ґрея», п’єси «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути серйозним» та інші твори забезпечили Вайлду світову славу. Єдиний роман письменника «Портрет Доріана Ґрея» приніс авторовi карколомний успіх і збурив тогочасне суспільство.

Стапонкуте Д. Із двох обираю третє. Моя мала одіссея

Жива історія у вигляді есею, що сповідає про те, як не загубити себе та свою ідентичність у сучасному світі. Це досвід жінки, яка живе поміж двох родин, ніде не почуваючи себе „вдома”, і через це вона обирає „третє” – простір одвічного переходу. Героїня книги розповідає і про свої подорожі різними далекими та екзотич­ними краями: Пакистаном, Туреччиною, Іспанією, США, і про свої студентські роки в Ленінграді, щиро окреслюючи власне розуміння Сходу та Заходу, північної та південної культур. Роман чітко структуровано і він за формою цікаво повертає читача до класичних есеїв, адже сам текст не перевантажено аналізом, а сповнено поезією та пізнавальними наративами. Це еротичні есеї, а мова тіла згідно із авторкою – невід’ємна частка мовного простору. Це роман про досвід жінки, яка часто стикається з проблемою „помилкового перекладу” чи нерозуміння, що був особливо актуальним на момент його створення за часів глобальної міграції та полікультурних конфліктів. Він набуває особливого звучання нині, коли вщент зруйновано звичні зв’язки, а культурне спілкування є чи не єдиним шансом для людства. Переклад цієї книги підтримав Литовський інститут культури.

Запрошуємо до читання!