9 січня відбувся всеукраїнський вебінар №2 “ЛІЦЕНЗІЇ СС – ОДИН З МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ ВІДКРИТИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ (OER) В УКРАЇНІ”. Дві години (перебрали час на 30 хвилин!) інтенсиву промайнули непомітно. З вітальним словом до учасників звернувся професор Анатолій Радкевич, перший проректор Український державний університет науки і технологій, який опікується пілотним проєктом з OER в УДУНТ та Тетяна Колесникова, с.н.с., канд. наук із соціальних комунікацій, голова Секції університетських бібліотек УБА, директорка НБ УДУНТ.
А далі міжнародні зіркові спікерки, ніби змагаючись у харизматиці (дівчата ж), ніби зачарували фактами з таємничої (поки що) для більшості практики, трактуванням деяких норм авторського права, відповідями на запитання...

Зіркові Спікерки:  Jennryn Wetzler, Director of Learning and Training, Creative Commons (США) та Paola Corti, Key Specialist at the Department of Innovations in Education, Politecnico di Milano (Італія), Mentor for UNESCO Open Education for a Better World, а також Валентина Троцька, завідувачка сектору розпорядження авторськими та суміжними правами відділу авторського права і суміжних прав НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, кандидат юридичних наук.

Чудову комунікацію забезпечили суперкласні перекладачі Mira Buist - Zhuk, Academic Information Specialist Open Education, University of Groningen Library (Нідерланди) та Кристина Галустова , провідний бібліотекар Запорізької обласної наукової бібліотеки.

Зараз фахові колежанки з Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій обробляють відео для розміщення на YouTube-каналі Бібліотеки та розміщують презентації в репозитарії, а директорка НБ УДУНТ Колесникова Тетяна Олександрівна надсилає листи спікеркам  із запитаннями від учасників вебінару. Кожен отримає відповідь.

А ще хочемо навести перекладені українською слова, з яких починала модерувати вебінар, від Жака Дерріда́, французького філософа, який казав: "Ми повинні робити і думати про неможливе. Якби ставалося тільки можливе, більше нічого б не сталося. Якби я робив тільки те, що вмію, я б нічого не робив» (грудень 1997 р.).  І відповісти, ніби в часовому діалозі: "Вельмишановний Жак, саме це в кризовий час найвищого рівня робить освітянська спільнота України!"

Дякуємо ЗСУ, всім захисникам України, нашим закордонним друзям і партнерам за ці можливості жити, любити, обіймати рідних, навчатись, працювати, усміхатись кожному ранку...