День матері — це особливий день, коли ми дякуємо найдорожчій людині за її любов, турботу та підтримку. Мама — це тепло дому, щирість серця і безмежна ніжність у кожному слові. Тема матері — одна з найсильніших і найзворушливіших в українській художній літературі. Вона часто пов’язана з любов’ю, жертовністю, турботою та внутрішньою силою.

Надзвичайно зворушливий образ матері розкривається у поемі “Наймичка” Тараса Шевченка, де материнська самопожертва підноситься до рівня духовного подвигу. Своєрідним узагальненням цього образу є новела “Мати” Олександра Довженка, у якій мати символізує незламність і життєву силу українського народу.  У центрі твору “Тарас Бульба” Миколи Гоголя — батько і сини, але образ матері зображений дуже ніжно й трагічно: її любов тиха, але глибока і болісна.  Хоча основна сюжетна лінія  поеми “Маруся Чурай” Ліни Костенко інша, образ матері Марусі — символ мудрості, підтримки та моральної опори. Проникливий твір “Пісня про матір” Бориса Олійника передає безмежну вдячність і любов до матері через поетичні образи.

В іноземній літературі образ матері інший, більш реалістичний.  У романі “Знедолені” Віктора Гюго Фантіна жертвує всім заради щастя своєї дитини, що підкреслює силу материнської любові. В романі “Грозовий перевал” Емілі Бронте материнство показане складно і навіть трагічно, через стосунки між поколіннями. У творі “Маленькі жінки” Луїзи Мей Олкотт мати є прикладом мудрості, терпіння й щоденної турботи про своїх дітей.

Ці твори показують, що образ матері в літературі — не лише про родину, а й про цінності, пам’ять і навіть долю народу, а материнська тема універсальна — незалежно від країни чи культури.

Наукова бібліотека організувала тематичні виставки, перегляди літератури до травневих свят - Дня матері (10.05.2026 р.) та Дня сім’ї (15.05.2026 р.). Запрошуємо користувачів до читання!