Шановні користувачі!

Щорічно, 1 жовтня відзначається Міжнародний день музики

Пропонуємо Вам кілька фактів з історії української музики

Народні пісні

Важко сказати, коли саме почали співати ті чи інші народні пісні, але більшість з них виконувались ще під час дохристиянських обрядів і передавались від покоління до покоління через ритуали.

Наприклад, кустові пісні співали під час водіння Куста, обряду, що зберігся на Поліссі. Він проводиться на перший або другий день Трійці – вибирали одну красиву дівчину, закладали пишний вінок на голову із зелені і квітів, робили спідницю з листя. В обряді брали участь жінки різного віку – всі у святковому одязі, вінках, старші жінки – у білих або червоних квітчастих хустках. І ця процесія ішла через усе село, заходячи з піснями у кожен двір, величаючи Куста, господарів і бажаючи усяких гараздів. Господарі на знак подяки пригощали узваром та пирогами, давали гроші.

Обряд включений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Сковорода і Галаганівський вертеп

У 1770-му році Київські бурсаки прийшли колядувати до маєтку Галаганів у с. Сокиринці на Полтавщині. Їх там тепло прийняли, подивилися виставу і нагодували. У відповідь на щедрість господаря бурсаки подарували йому свій ляльковий вертеп, текст і передали місцевому хору ноти кантів. Так зберігся різдвяний кант "Ангели знижайтеся" на слова Григорія Сковороди, музика невідомо автора. Сьогодні цей твір можна почути у виконанні гурту "Хорея козацька", у репертуарі якого пісні Середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму.

Феномен Бортнянського

Син козацького старшини Дмитро Бортнянський з раннього дитинства проявляв талант до музики. У 12 років він брав участь в оперних постановках придворного театру, виконуючи жіночі партії. Закінчив Глухівську співочу школу, а згодом продовжив навчання в Італії – у Римі, Болоньї, Неаполі. Його опери звучали на найпрестижніших сценах Європи. Після повернення на батьківщину Бортнянський став придворним музикантом великого князя Павла.

При дворах української та польської шляхти ще з XV–XVI століття працювали музиканти-бандуристи, яких готувала Глухівська школа.

Бандура, наш національний інструмент, найчастіше асоціюється з образом старців-кобзарів, або ж з дівчатами у пишних вінках і вишиванках. Але вона пасує і до виконання придворної музики, в тому числі й творів Дмитра Бортнянського.

Семен Гулак-Артемовський та "Запорожець за Дунаєм"

Український композитор, співак, драматург Семен Гулак-Артемовський відомий як автор однієї з перших українських опер "Запорожець за Дунаєм", яка була написана у 1862. Вона й принесла йому велику популярність, хоча на 20 років після прем’єри була забороненою. Гулак-Артемовський хотів вивести на сцену українських героїв, показати український побут, його культуру, зокрема народну пісню, відвагу козаків та їхнє бажання повернутись на батьківщину.

Оперу й досі ставлять в Україні та за кордоном.

Микола Лисенко і поява української національної опери

Миколу Лисенка називають засновником української класичної музики, зокрема національної опери. Музичну освіту здобував у престижній тоді Лейпцизькій консерваторії, де високо відзначали його талант і пропонували успішну кар’єру в Європі. Але він хотів працювати в Україні. Він був закоханий в українську народну пісню, часто їздив у фольклорні експедиції і створив понад 500 обробок народних пісень для хору та видав декілька збірок власних аранжувань. Для композитора було викликом змалювати як реальні, так і фантастичні образи українського фольклору, тому виняткове місце в опері займають опрацювання русальних і купальських пісень

“Щедрик - світовий різдвяний хіт”

"Щедрик" був колись скромною українською щедрівкою-мантрою на три ноти. Потім до роботи взявся геніальний український композитор Микола Леонтович і працював над обробкою цих "трьох нот" усе своє життя. У січні 1919 року не менш геніальний хормейстр Олександр Кошиць за дорученням Симона Петлюри організував у Києві Українську Республіканську Капелу (сьогодні Хор імені Олександра Кошиця), яка у березні 1919 році була відряджена українським урядом для популяризації українського музичного мистецтва за кордон. Упродовж декількох років капела гастролювала країнами Західної Європи, у США, Бразилії, Аргентині, Кубі. Так після виступів капели у Carnegie Hall в Нью-Йорку "Щедрик" став найпопулярнішою різдвяною мелодією у світі.

Володимир Івасюк як класичний композитор

В Україні та світі його знають як композитора естрадних хітів – "Червона Рута", "Я піду в далекі гори", "Водограй" та інших. Та Володимир Івасюк водночас писав класичні твори – фортепіанні сюїти, інструментальні твори для камерного оркестру і навіть рок-оперу "Дарина", яку не закінчив. Загалом за своє коротке життя Володимир Івасюк написав 107 пісень, а окрім того 53 інструментальні твори та музику до кількох спектаклів. І якщо ми добре знаємо його як естрадного композитора, то як академічного ще належить його відкрити.

Василь Барвінський

Василь Барвінський – композитор, піаніст, музичний критик, педагог, очолював музичний інститут імені Лисенка, першу музичну вищу школу на Галичині 1915 року. У 1948 року на подвір’ї Львівської консерваторії було спалено твори Василя Барвінського, а його засуджено до 10 років у таборах. Після повернення із заслання він намагавсяся по пам’яті відтворити найважливіше. За часів радянської влади творчість композитора була заборонена. Василь Барвінський творив у різних жанрах, але найвідоміший у мініатюрному та інструментальному жанрі.

Борис Лятошинський

Оперу Бориса Лятошинського "Золотий обруч" називають важливим моментом у становлені української модерної музики. Вона написана у 1923 році, а поставлена у 1930 році в Одесі, Києві та Харкові. Того ж року композитора звинуватили у тяжінні до модернізму і в результаті опера "Золотий обруч" більше не ставилась. У другій редакції була вперше поставлена у Львові у 1970 році. Композитор був удостоєний Шевченківською премією за цей твір, але вже посмертно.

"Під час війни із 100% музика повинна бути присутня в житті на всі 200%. Вона дуже добре відволікає від усього жаху, що відбувається наразі. Якщо щоденно вантажити себе і вдумуватися лише у все це горе, то можна швидко з'їхати з глузду. Я не говорю веселитися чи танцювати, а саме співати, слухати музику та пісні. Через пісню людина оновлюється, оновлює стан душі, набирається нових сил рухатися далі, піднімає бойовий дух.- розповів боєць тер. оборони із позивним "Маестро".

Бібліотека має окремий розділ літератури “78. Музика”, біля 2-х тис. прим.

До свята у к. 167. розгорнута виставка “Музика - універсальна мова людства”

За матеріалами Вікіпедії та сайтів:

https://life.pravda.com.ua/culture/2021/08/21/245691/

https://gre4ka.info/statti/71206-muzyka-pid-chas-viiny ,

Фото з відкритих джерел